Пил
Батьківщину милу
Важко покидати,
Та життєву силу
Час почав смоктати.
Надбане залишу,
Не візьму з собою,
У довічну тишу
Упірну з юрбою,
Що в безжальнім часі
Мусить розчинитись,
У безликій масі
Пилу опинитись.
Знаю, що в пилюку
Й надбане зітреться
І онук онуку
Вже не спроможеться.
Щось моє залишить,
Всіх і все забудуть,
Час у пил понищить
Думку і споруду.
м. Київ, 18.06.08