30.11.2014 15:04

18+

220

1 | 1

 © Антоніна Грицаюк

Летів ворон

з рубрики / циклу «Про долю»

Летів ворон, летів чорний,

З жаху складав крила,

Раніш був такий проворний,

Де ж поділась сила.

Бачив лиха він багато,

Голод та розруху,

То йому було за свято,

Для людей за муку.

Вороняччя своє кряче,

Сидить на дубочку,

Народ бідний знову плаче,

Правда у куточку.

Заховалась та сидить,

Вибратись не сила,

З відчаю усе тремтить,

Брехня озвіріла.

Полонила Україну,

Немов чума клята,

Їй ніде немає впину,

На видумку багата.

Де не сієш – там росте,

Така в неї вдача,

Хто там плаче їй пусте,

Вона ж не ледача.

м.Славута,