Страшні сновидіння

з рубрики / циклу «Про долю»

Якось зненацька сон підкрався,

Довго напевно не вагався,

В полон узяв усе єство,

Мене в дрімоту повело.

З берізок гай і я радію,

Гарний день несе надію,

Тут обірвалось усе вмить,

Поламане гілля летить.

Гудуть у небі літаки,

Кидають бомби залюбки,

За мить зрівняли ту красу,

Від жаху я уся тремчу.

Сунуть танки звідусіль,

На серці відчай, страшний біль,

Не треба, чуєте, благаю,

Від жаху очі відкриваю.

Сердечні краплі і пігулки,

Після такої ось прогулянки,

До ранку очі не закрила,

І тихо Бога все молила.

Щоб відвернув страшну війну,

На Сході все це наяву.

м.Славута,