Півень і голубка
з рубрики / циклу «Мої гуморески»
Півень мовби одурів,
Захотів кохання,
В голубник він залетів,
Із самого рання.
Примостивсь біля голубки,
Та все куд-кудаче,
Все віддам для своєї любки,
А та з сміху плаче.
«Якщо жити в парі хочеш,
Ще й щиро кохати,
Як той голуб завуркочеш,
Та й будеш літати.
Що сидиш, лети у вись,
До сонця у гості»,
Махнув крильми, в землю блись,
Поламав всі кості.
Півень голубом не став,
Марні залицяння,
Тихо би курей топтав,
З вечора до рання.
м.Славута,
