Прилетіла голубка до хати...
Задивилась в відкрите вікно.
Може вісточку шле моя мати –
Її поруч нема вже давно.
Навесні білим птахом злетіла
В невідомі далекі світи,
В палісаднику осиротіла
Перестала троянда цвісти.
Може то і не птаха вуркоче,
Наче просить віддати борги,
А питливі матусині очі
Оглядають усе навкруги...
І чомусь защемило у грудях,
Заструмив в серці спогадів біль –
Що ховалося довго на людях
Увірвалося враз звідусіль...
Львов, 13.07.2019