11.12.2014 16:43
for all
156 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Дана Атаманюк

Молися і вір!

Моя Україно, що сталось з тобою?

Чому закриваєш обличчя рукою?

Така молода, а розтоптана сумом...

Чому знов тривожать тебе хмарні думи?

Чому твої руки у ранах, в крові?

Чому чорні сльози течуть по щоці?

Де твої друзі? Чому ти одна?

Чому так кульгавить манірна хода?

Чому погляд сповнений розпачу, болю?

Моя Україно, що сталось з тобою?

Пізнала ти болі гіркої розплати.

За те, що наважилась Їй довіряти.

За те, що повірила старшій сестрі, 

що гострий кинджал встромила в спину тобі.

Не плач і не падай у прірву знемоги...

Добро -завжди вірне.Добро переможе.

Моя Україно, прошу тебе дихай!

Нам вдасться здолати і горе, і лихо, 

і вигнати чорну Імперію Зла, 

з простор українського міста й села.

Ми все подолаєм.Ми все переможем, 

бо ми українці. І нам воля Божа

терпіння, наснаги і сил посилає, 

бо рідна Вкраїна - це все, що ми маєм.

Війна ця закінчиться. Світло прийде.

Молися і вір.

Україна живе!


Дана Атаманюк цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Дана Атаманюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.12.2014 20:24  Світлана Рачинська => © 

Молімось! Чудовий патріотичний вірш! Вітаю у нашому товаристві)