Як добре, як важко
Як добре бути вільним,
Мов вітер чи вода,
Завжди швидким, мобільним
У молоді літа.
Змикитити швиденько
Де можна заробить,
Сказать – прощайте, ненько,
У вас тут важко жить.
Забрати всю родину
В якийсь чужинський край,
Забути Україну,
Розтерзаний свій рай.
Забути згодом й мову
І будуть діти там
Вже цвенькать по чужому
На радість їх батькам.
Одні лиш патріоти
Не хочуть утікать,
Бо в них повно роботи -
Вітчизну будувать.
м. Київ, 20.10.08
