17.12.2014 13:22
for all
118 views
    
rating - | no usr.
 © Рубан Надія Петрівна

Моя відпустка

І знову прилинуло літо

Заквітчалося поле у хустку, 

І знову в душі радість, свято

Я їду у гори в відпустку.


Виходжу на тиху охоту

Вдихаю запах ялиці, 

Збираю дари всі природи:

Малину, гриби і чорниці.


Лягаю у трави високі

Ногами згори у долину, 

Скрегочуть на мене сороки

Збираю тут спілу ожину.


До схід сонця встаю я зранку

В росі обмиваю я ноги, 

Мамин голос лунає із ганку

Вдихаю гірської вологи.


У лісі, в траві і у стрісі

Життя тут усюди вирує, 

Коники грають на скрипці

Джміль баритоном басує.


Як мудро природа багата

Усе задарма нам дарує, 

Робітниця бджілка лахмата

Медком запашним нас годує.


В долині, аж там поза-хатов

Холодною вмита росою, 

В ручну скошена татом

Трава полягла під косою.


Збираємо трави на ліки

Звіробою, кміну і мірту, 

Беремо грабельки і всі дружно

Скидаємо сіно у скирту.


Співають в саду соловейки

Дзюркочуть струмки і потоки, 

Не одні ми живемо в цім світі

Ніколи ми не одинокі.


Бо друзі найменші усюди

Кожен може бути за друга, 

Тож будьмо уважними люди

За друга нам вірний кутюга.


Усе на цім світі кохаю

Люблю я всі року – пори, 

Та більше за все обожаю

До рідних їхати в гори.



18.08.12

Публікації: Рубан Надія Петрівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.12.2014 18:56  Мар Мишка => © 

Може, обожнюю?