Зимовий дощ

з рубрики / циклу «Зимова казка»

Великі краплі стукають в вікно

Зимовий дощ…Ця помилка природи

Мов перевірка чи й терпіння має дно,

А може просто відголос незгоди…..

Вдаряють мірно згустки льодяні –

Скорботна пісня згірклого прозріння

Для когось – відповідь що варто, а що ні,

Для когось – тільки докори сумління….

Природи когнітивний дисонанс

Зимовий дощ… Прокляття чи спокута?

А може навпаки – якийсь баланс

Між тим, що «лиш побачене» й «відчуте»….

Харків, 17.12.2014

Візьміть участь в обговоренні

20.12.2014 10:34 Деркач Олександр => ©

Чудово...когнітивний дисонанс останнім часом такий популярний діагноз))) але про природу вперше і вдало)

19.12.2014 11:04 Світлана Рачинська => ©

Чудово, Таню! Так атмосферно і відчутно! Сподобалося)

19.12.2014 10:10 Олена Вишневська => ©

Сподобплось)))
Треба подумати над філософією такого дощику)

18.12.2014 09:12 Тетяна Белімова => ©

Таню! Ти вчора в Києві була? Я сама вимокла під такою "помилкою природи")))
Висновки сподобалися))

Попри легкий мінор, вірш оптимістичний, красивий, спокійний.

Про прозріння і сумління- аж наскрізь.
Чудовий льодянисто-дощовий вірш!

гарно

Чудово!!! Що зміст, що форма - все до ладу!!! Красиво)
(у нас така ж погодка...))