Злітаю в небо

з рубрики / циклу «Гуцульська мелодія скрипки.»

Безкрая гір краса мені приснилась

Смереки й бук убрані в білизну,

Ще з юних літ у серці закріпилась

Карпат та врода, що досі наяву.

Туманом білим все залите

І Чорногора і яри,

І поле все копицями розбите

Де трави під дощами полягли.

Я жадібно вологу гір вдихаю

Трембіти й скрипки чую спів,

Всім серцем і душею відчуваю

Трав спілих запах із полів.

Я знову полонинами блукаю

Сьогодні в світанковім сні,

І зайчик на узбіччі плаю

Ідуть до школи дітлахи малі.

До вас я руки й серце простягаю

Смерек вічнозелених і ялин,

Злітаю в небо синє і безкрає

А просинаюсь в травах полонин.