В ЗИМИ НА ВЕСІЛЛІ

з рубрики / циклу «Гуцульська мелодія скрипки.»

Ковдрою білою стелиться

За полем, за лісом, за гаєм,

В танці кружляє метелиця,

Сніг в кучугури лягає.

В шикарному убранстві дерева

В фату убралося гілля,

Нареченою стала береза

Запрошує всіх на весілля.

А клен - то її наречений,

Ворони убрались у фраки,

Вітер виграє у цимбали

Оркестром керують смереки.

Сріблом виблискує в полі

Зима - тепер їхня мати,

Вінчальні батьки, то - тополі

Будуть клена й березу вінчати.

На весілля і сад нарядився

Тамадою там був Сніговій,

На вишню ялівець задивився,

Діброва - зала врочистих подій.

Сніг довго кружлятиме в танці

То поринатиме в сни,

Клен з березою сплелися за руки

І так будуть вдвох до весни.

Своїм життям живе природа

Так мудро – казкова і баста,

У кожної пори є мода

Зелена, біла і срібляста.

А ми лиш часточка її,

І літо, осінь і зима,

І навіть в стужі сніговій

Нам душу радує вона.