Тая Ця хвилина тікала від вічності
Ця хвилина тікала від вічності.
Тікала.
Бігла, кидаючи до долу роки.
Бігла.
Бігла, щоб встигнути.
Щоб встигнути.
Щоб встигнути пробитись через павутину часу.
Пробитись.
Пробитись через тисячі очей і знайти.
Знайти.
Знайти серед безлічі саме ті.
Саме ті.
Саме ті заплутані думки.
Заплутані.
У просторі всього Всесвіту хвилині було тісно.
Тісно.
Тісно, бо в запасі залишилися секунди.
Секунди.
Секунди, щоб добігти до заповітної мрії.
Мрії.
Мрії – утікти від вічності.
23.12.2014 22:09 © ... => Панін Олександр Миколайович |
І Вам, Олександре, дякую) Така у Вас червона зірочка) Новорічна, мабуть) |
23.12.2014 22:04 Панін Олександр Миколайович... => © |
 Не має значення як назвати, але це гарно. |
23.12.2014 22:00 © ... => Суворий |
Хай буде мініатюра) хоча есе теж десь мініатюра) така мінімініміні)) |
23.12.2014 21:42 © ... => Ірина Затинейко-Михалевич |
А мені, якщо відверто, моє творіння не подобається) отако пишу іноді...бо ви хвалите))) |
23.12.2014 21:39 © ... => Деркач Олександр |
От і я так думаю))) |
23.12.2014 21:38 Ірина Затинейко-Михалевич... => © |
 і мені сподобалось...у вас оригінальні твори - і цей, без винятку) |
23.12.2014 21:33 © ... => Деркач Олександр |
Дякую) Придумала сама таку форму))) того й Редактор "сердиться", що це не есе))) |
23.12.2014 21:13 Деркач Олександр => © |
 сподобалось...цікаво по формі... |
23.12.2014 21:03 © ... => Суворий |
А що?))) |
 23.12.2014 21:00 Суворий => © |
 Думаєте це есе? |