15.11.2014 15:58
для всіх
304
    
  - | 1  
 © Вікторія Легль

Не журись по мені...

Не журись по мені, сліз не лий.

Я пішла, вороття вже немає.

Я була лиш для тебе, ти мій,

Але час неупинно тікає.

Він верта по кутках усі пішаки,

Розставля на свої все місця.

І хвилини – кати, а секунди – круки,

Що терзають кохані серця.

Але ні… Я пішла, я зробила свій крок,

Ти мене аж ніяк не тримав.

Ти для мене був біль, а для тебе я – шок.

Ти мене не любив, а бажав.

Бо вода ж-бо ніколи не стане вином,

А я вже не вірю в обман.

І розвіялось те, що колись було сном,

І не діє дешевий дурман



м. Ромни, 26.10.2014.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.11.2014 17:36  © ... => Тетяна Белімова 

Пані Тетяно, Ваші відгуки мене як завжди радують! Дуже приємно, що Ви оцінили мене об"єктивно. Намагатимуся й надалі вдосконалюватися!

 21.11.2014 17:34  © ... => невідомий користувач 

Дякую, що ви мене зрозуміли!

 19.11.2014 09:17  Тетяна Белімова => © 

Є над чим попрацювати, Вікторіє. Але Ваші щирість і ліризм допоможуть віднайти поетичну майстерність! У Вас великий потенціал. Успіху!!!

 15.11.2014 19:18  невідомий користувач => © 

Сумно, але відверто.