блажен...
Блажен, хто вічну істину віщує,
Не той, хто вуха має, а хто чує,
Не той, хто очі має, а хто бачить,
Та ще й для нього те все дещо значить.
Блаженний, хто від слова розуміє,
І зерно добре взявши, іншим сіє,
Не щоб загинуло, а знову проросло,
І на добро, а не як кажуть, всім на зло.
Хто Бога в час важкий не відцурався,
За юшку хто в цім світі не продався,
Блажен, хто вітру йшов лицем на зустріч,
Не тільки вітру, проти всіх він йдучи
Робив це Бога ради істини святої,
І душу положив у тім двобої.