скоріше бути ніж не бути
Я не скупий, скупе життя до мене,
І я в нім, як ягня те полонене,
В куток загнаний бідкаюсь, кручусь,
А толку, якщо зранку не проснусь.
Так бути, чи колись мені не бути.
Хто скаже, як таке збагнути.
Невже ж піду забутий в небуття,
Обмежений хвилинами життя,
А якщо ні, навіщо я існую?
Від кого відповідь на це почую.