12.01.2015 19:16

для всіх

209

3 | 3

 © Маріанна

Сніжить

Сніжить по стрісі вихором зима, 

Стежками стелить срібною зорею, 

Самотньо завиває синь німа

І замітає білу галерею.

Відлуння у свічадах застига, 

Снує у тиші замкнена застуда

Душі, яку покинула снага

І не рятує навіть велелюддя.

Погнулося і негнучке гілля, 

Так хочеться втікати відтіля, 

Та марно протікає мертвий час.

Ні крику, ані трепету не жди, 

Вже нитка загубилася мети, 

Погас вогонь, нарешті вже погас.