Добрий вчинок

з рубрики / циклу «Про долю»

Зібралася дітей юрба,

Щось дружно гомонять,

Повз них іде бабця стара,

Ноги хворі тремтять.

Сміятись стали дітлахи,

Та ще й перекривляти,

Та вийшов Петрик із юрби,

Як сором той здолати.

Чемно стареньку привітав,

За зморщену взяв руку,

Додому бабцю проводжав,

Мав добру він науку.

Друзям таким віри нема,

Що хочуть доказати,

Бабця немічна стара,

Як можна зневажати?!

м.Славута,

Візьміть участь в обговоренні

Пані Антоніно! При всій повазі до Вас зазначу, що ритмічний малюнок і цього твору постійно збивається: склади то додаються, то віднімаються, логіка не прослідковується. Я не буду вже подавати схеми - Ви й самі здатні це побачити.
До збитого ритму додалася ще одна проблема: зміщені наголоси, що є абсолютно недопустимим у творах, написаних для дітей (перенаголошені слова можуть бути засвоєні дітьми як норма, що недопустимо).
Що я маю на увазі? У першому катрені Ви змістили наголоси у словах "бабцЯ" і "хворІ", якщо ж прочитати їх із правильними наголосами, то руйнується вся силаботоніка цього катрену.
При дуже хорошій задумці Вас підвела реалізація. Треба сісти й уважно подумати, як це можна виправити.
P.S. Ми всі симпатизуємо одне одному і ставимося по-дружньому, але це не означає, що маємо закривати очі на відверті недопрацювання у поетичних текстах, які виставляються на загал.



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ