Самотня бабуся

з рубрики / циклу «Про долю»

Старенькі капці,

Старий фартушок,

Дарунок для бабці,

Колись від діток.

Берегла подарунки,

Немов ту зіницю,

Блискучі пакунки,

Зайняли полицю.

Вечір, мов рік,

В самотній оселі,

Кінчається вік,

Думки невеселі.

А що вона має?

Натруджені руки,

Сльози втирає,

Не знала науки.

Життя вдовине,

Мов полин гірке,

Горе невпинне,

Кожен скубне.

Діток піднімала,

Полинули в світ,

Самотньою стала,

Незряча, мов кріт.

Давно вже порожні,

Гладить пакунки,

Діти заможні,

У банках рахунки.

Про маму забули,

Багато проблем,

Може щось чули?

На серці то щем.

Чиї кроки чує,

У того питає,

Роки рахує,

Сльози втирає.

м.Славута,