Я - Україна...

з рубрики / циклу «Новітня історія»

Я - Маріуполь, я - Волноваха, я...

Вщент набубнявіла кров`ю донбаська земля.

І Україна, самотній сумний альбіон,

Тужить і нищить путінський легіон.

Я і Грушевського, я і Майдан, я...

Плаче вже рік одиноко країна моя.

Навіть не знаю, хто гірший - убивця чи той

Вкрай співчутливий, мудрий, свідок-герой?..

Я - Україна! В генах у мене "я - Мир".

Згине на віки віків хай московський упир!

Нам хай залишиться правда і думка своя.

Я - Справедливість! Я - Перемога! Я...

Київ, 24.01.2015

Візьміть участь в обговоренні

26.01.2015 14:59 Олена Вишневська => ©

"Я - Справедливість! Я - Перемога! Я..."!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!1 - за ці рядочки особлива подяка..........................

25.01.2015 23:56 Тетяна Чорновіл => ©

Чудова патріотична поезія!
Дуже сподобалось!

25.01.2015 12:10 Ірина Затинейко-Миха... => ©

так влучно...така енергія колосальна відчутна в поезія...дуже сильно!

25.01.2015 11:16 Світлана Рачинська => ©

Слова проберають.... Так, в генах у нас мир. Але скільки ще тої крові?... Надіймося. Сильний вірш. Дуже.

Мені здається, зараз це почувають усі українці. Ніби ріжуть по-живому, рвуть ще живу плоть кремлівські стерв`ятники.

Чудово патрітично .

Ганночко, хочеться додати і своє "Я" +.

Чудово, піднесено, художньо.