25.01.2015 11:55
для всіх
195
    
  4 | 4  
 © Маріанна

Було...

Уже був крик, 

Важке мовчання, 

І тиший шепіт

Молитовний, 

І незворотність

У зізнаннях.


Та невблаганна

Люта доля.

Не зазирнути

У майбутнє.

А поки марно...

Прірва болю.


Тільки далі.

Якими вийдем

Із того пекла?

Лише печалі.

І кров запекла

Не лише тіло.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.01.2015 09:10  Тетяна Белімова => © 

Оце хороше питання Ви задали. Якими ми вийдемо із цього пекла? А особливо люди, які відчули межові стани? Які побачили смерть від розриву граду на власні очі?

 25.01.2015 23:52  Тетяна Чорновіл => © 

Зболений вірш!
Мусимо вибиратися з того пекла!

 25.01.2015 13:26  Ганна Коназюк => © 

Так! Прірва болю... Болючий вірш! Гарно і правдиво написано!