29.10.2010 18:36
-
3027
    
  1 | 2  
 © Христя

Зелені очі

Зелені очі

Ні я не можу, ні я не хочу 

Дивитись у твої зелені очі. 

Так боляче, повір, боляче, 

А хочеться настрою веселого, сонячного. 

Я не знаю як мені дальше жити! 

Я не знаю що мені взагалі робити! 

Може це помилка що тобі призналась, 

Але вже достатньо я настраждалась 

"Скажу!" - думала буде легше 

Та ні знову зазнала болю та й не вперше, 

Боляче, нічого я привикну 

Скажи що не любиш і я просто зникну. 

Зникне усе що було, зникне надія, 

Забуду про всі свої фантазії і мрії, 

Забути тебе? Ні цього не обіцяю 

Ти ж навіть не знаєш як я кохаю. 

Для чого все це? Чому така доля? 

Напевно така на то Божа воля. 

Коли проходиш мимо хочеться кричати 

"І довго ти ще будеш мене уникати?" 

Ні я не буду за тобою бігати, надокучати, 

Буду мовчки про біль свій кричати 

Ти пробач мене винна я знаю 

Знай одне: ТЕБЕ ВСЕ ЩЕ Я КОХАЮ!!!!!!!! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.07.2011 13:19  Оля Стасюк 

Може, далі? А вірш гарний, наболілий.