28.01.2015 20:49
for all
158 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Оля Стасюк

Фантазія

Фантазія

Крізь галактики й простори, 

Поміж світла і вогню

Я тобі збудую гори з малахіту й кришталю.

Замок там поставлю світлий, 

Заборола і рови

Із осколків галеніту, магнетиту і слюди.

Доки жовтооке сонце

Не зірветься із небес, 

Буде линути з віконця

Пісня лицарська про честь.

А покої не розгорну, 

Гарних залів не проси:

Замок цей – для оборони, 

Гори ці – не для краси.

Бо з містами снів непевних, 

З недосяжністю мети

Треба битися щоденно, 

Щоб усіх перемогти.

Геть буденність! Буде літо

Вже без сірості й нудьги, 

Будуть гори з малахіту, 

Буде замок із слюди.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 29.01.2015 09:22  Тетяна Белімова => © 

Олюнька! Ну звідки у маленької дівчинки стільки розуміння сьогодення? Вічний поклик української поезії - поети на чатах нації і все у них "не для краси". Про це і Леся Українка, і Олена Теліга писали. Оборона - ось у чому суть української поезії, на жаль.
А так уже хочеться, аби швидше прийшов той час, коли "для краси"))))  

 29.01.2015 09:18  Деркач Олександр => © 

Чудово! 

 28.01.2015 21:23  Світлана Рачинська => © 

шикарно! усе буде) 

 28.01.2015 20:25  Олександр Новіков => © 

класно