24.01.2015 20:32
18+
247
    
  8 | 8  
 © Оля Стасюк

Вечірня ідилія

Вечірня ідилія

Тихіше, дракончики. Спіть собі тихо. Це він.

Вже й сонце зайшло. Забарився сьогодні, коханий.

Знімай свої лати. І меч відклади свій. Спочинь.

Як добре, ти знаєш, – сьогодні вернувся без рани.

А в мене закінчились трави цілющі якраз.

Вечерю твою розігріла. Пиріг залишився.

Розказуй, як в місті великому нині? Гаразд?

Чого ти мовчиш? Ти ніколи ще так не дивився…

Що, нудно на службі? Візьмеш знову зброю і плащ, 

Коня – та й усе, щоб блукати в світах безборонно?

Не вийде сьогодні, коханий – я винна, пробач, 

Ще вчора коня випадково зробила драконом.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.01.2015 06:21  Деркач Олександр => © 

Класно!)

 25.01.2015 11:08  Тетяна Белімова => © 

Красива поетична замальовка! Чудово! Трохи тривожно, але цілком у дусі нашого часу.

 25.01.2015 01:51  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Чудовий вірш про лицаря серця!)

 25.01.2015 01:01  Ганна Коназюк => © 

Красиво, Олю! Казково!..))

 24.01.2015 22:50  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно, замріяно! То перетвори назад!))

 24.01.2015 22:28  Євгенія => © 

Повіяло казкою! Дуже гарно! І так по жіночому оце: "Я винна, пробач, Ще вчора коня випадково зробила драконом" )))

 24.01.2015 20:43  Світлана Рачинська => © 

Ось так, щоб вже повернувся , і не відпустити.... Грайливо, у вигляді казочки ... у мавок своя ідилія, і вона значно глибша, як здається на перший погляд. Молодець!