Жабуриння
Жабуриння і латаття
В нашім озері життя,
Ширшає гниле багаття,
Сморід тягне в небуття.
Раки наші повтікали
Від задухи за кордон,
Коропи всі поздихали,
Бо в житті такий закон.
Як немає кисню дихать,
Скрізь задуха і гнилля,
То негайненько і тихо
Утікайте з відтіля.
Рибовод у нас нездалий,
Рибі лекції чита,
Поруч радники – амбали,
Рать грабіжників крута.
Що їм риба, що їм раки
Й наше озеро життя,
Недоторкані в них знаки,
Жабуриння їх дитя.
Задихаємось, братове,
Беззаконня – гниль життя,
Світ пройдисвітів, панове,
В нашім озері буття.
м. Київ, 20.05.09.
