Відстань
Ти далеко, і я це відчуваю. Мені не потрібно вказувати на кількість кілометрів, що пролягли між нами, бо я без того до останнього міліметра проникала в їхню сутність, візуально очима на карті зменшувала їхню вартість, щоб доказати самі собі, що не має ніякої відстані, і що це лише цифра на дорожньому знаку із декількох десятків. Іноді я справді в це вірю, але під крихким потьмяніння такої ілюзії мого єства, все ж розумію, що навіть коли стрілка спідометра вкаже на 200км за годину, і я буду бігти швидше за вітер, чи як остання каліка повзтиму цією дорогою, мені всеодно не подолати її, тому що відстань між нами — всередині нас, вона не позначається цифрами, хіба що рік, два, чи десять років тому. Не піддається ніякому транспорту, швидкості, часу, вона зависла у періоді між “я тебе кохаю” і “прощавай”.
2013р.
