15.02.2015 13:25
для всіх
254
    
  3 | 3  
 © Колоденна Уляна

Відстань

Ти далеко, і я це відчуваю. Мені не потрібно вказувати на кількість кілометрів, що пролягли між нами, бо я без того до останнього міліметра проникала в їхню сутність, візуально очима на карті зменшувала їхню вартість, щоб доказати самі собі, що не має ніякої відстані, і що це лише цифра на дорожньому знаку із декількох десятків. Іноді я справді в це вірю, але під крихким потьмяніння такої ілюзії мого єства, все ж розумію, що навіть коли стрілка спідометра вкаже на 200км за годину, і я буду бігти швидше за вітер, чи як остання каліка повзтиму цією дорогою, мені всеодно не подолати її, тому що відстань між нами — всередині нас, вона не позначається цифрами, хіба що рік, два, чи десять років тому. Не піддається ніякому транспорту, швидкості, часу, вона зависла у періоді між “я тебе кохаю” і “прощавай”.



2013р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.02.2015 16:50  Світлана Рачинська => © 

Гарно. Відчутно.

 18.02.2015 15:10  Анна Ольтенберг => © 

"Доказати самі собі, що не має ніякої відстані". Думаю, краще - довести самій собі, що немає ніякої відстані)

 16.02.2015 08:41  Тетяна Белімова => © 

Гарно. Сподобалося.