Жовтокрилий час
Причаїлась осінь на старих будівлях,
Над дахом приспався жовтокрилий час,
Кавою запахло з підвіконня міста,
Ностальгія в кріслі засиділась в нас.
Шоколад розтанув від долонь гарячих,
І мигдаль порину у солодкі сни.
Радістю обнялись дві душі не сплячі,
Заніміло щастя від тепла руки.
На верху під небом ледве димом кашляв,
Теплий і старечий приміський димар.
Вітер пустотливий налякав малечу,
Він пускав із диму химерних примар.