25.09.2014 11:57
для всіх
281
    
  3 | 3  
 © Віталій Перетятько

Налий мені кохання свого

Налий мені кохання свОго,
Хоча вже випита до дна,
І пий мене до дна самого,
Як келих

Зустрілись ми серед зими, 

В обох у нас підбиті крила, 

Ти кимось випита до дна, 

Але мені ти теж налила.


І я зробив тебе ковток

А далі пив тебе і пив, 

Це був до раю мій квиток, 

Який колись я загубив.


І знову ти по самий край, 

Я теж наповнений до краю, 

Шепочеш ти: люблю тебе, 

Я говорю: тебе кохаю. 



Миколаїв, зима 2012 року

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.09.2014 20:36  Світлана Рачинська => © 

Така цікава дегустація почуттів, що плавно переходить у впивання... І не тільки) Чудово!!!