Чому кохання...

з рубрики / циклу «Фрази»

Чому кохання викликає біль,

Чому із ним приходить лиш тривога?!

Чом душу роз’їдає наче сіль,

Приносить у життя саму тривогу.

Чому кохання розум забира?

Чому не діє не одна предосторога?!

Чому душа від нього лиш сира,

А шлях до щастя, то крива дорога.

Чому кохання полюбляє сум,

Чому від нього не існує ліків?!

Чому від нього так багато дум,

І горя так багато, аж до віку…

Чому кохання радість до зірок,

Чому від нього місячне паріння?!

Чому весь всесвіт наче закуток?

І райдуги, за ночі мерехтіння.

Чому кохання, то єдина мить,

Чому воно так стрімко пролітає?!

Чому душа над хмарами летить,

А серце спокою краплиноньки не має.

Чому ніхто не знає де воно живе?

Куди іде і звідкіля приходить?

Чому воно те саме і нове?

Чому людей із розуму геть зводить?!

Одне я можу говорить завжди,

Той відповіді на питання знає,

З пустого у порожнє хто наллє води,

Та сам нікого за життя не покохає.

20.02.2015