11.12.2014 12:35
only 18+
163 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Несподівана зустріч

Несподівана зустріч

Трудив очі старечі та годі,

Мовби постать знайома чи ні?

Був би вдячний повік він для долі,

Щоб хоч раз ще зустрів тут її.


Сів на лавку, втомила тривога,

Серце б’ється, усе шаленіє,

Тут підкралися смуток, тривога,

Десь надія далеко жевріє.


Стиснув голову тісно руками,

І у спогади швидко майнув,

Те кохання не стерти з роками,

Він до нині її не забув.


Тепла долоня лягла на плече,

І він лячно відкрив свої очі,

Вогнем дотик, немовби пече,

Відчув би його серед ночі.


Ніжно руки її цілував,

Гірко плакав, немовби дитина,

На ту мить навіть слів він не мав,

Вона поряд одна та єдина.


А роки все пливли вдалечінь,

І самотність точила щоднини,

Від нього лишилась лиш тінь,

Не було його серця частини.


І ось вона тут на старості літ,

Довго прийшлося чекати,

Перевертом йде білий світ,

Як добре, що вміли кохати.



м.Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.12.2014 17:15  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую! 

 11.12.2014 20:33  Світлана Рачинська => © 

Красиво... 

 11.12.2014 15:03  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно!