З гори Чернечої дивлюсь...

від імені Шевченка

З гори Чернечої дивлюсь,

На мою рідну Україну,

За неї Господа молю

В болючу тяжкую годину.

За вас молюся добрі люде,

Господь біду цю одведе,

Не вмре добро, і щастя буде,

Не знайдеш кращого ніде.

Сей час тяжкий, лукавить доля,

Як то лукавила зо мною,

Народ мій знову у неволі,

В кайдани вкутала Московія.

І люде знов на Україні,

Як я колись у казематі.

Лиш сатана вбиває сина,

А з ним вбиваючи і матір.

Не вмре моя земля єдина,

Врагам це виллється сльозами,

Бо вражі люде, то скотина,

Яким немає місця з нами.

Цей світ і без того небога,

Але панів це не хвилює,

А чесний той, хто рідну мову

Душею, серденьком шанує.

Нехай пани і бенкетують,

(Ми ділимо окраєць хліба),

Та їх позички не врятують,

Як і скаженого сусіда.

Хто напівбога лиш живе,

І тому кара всяк найдеться,

Молітесь люде, збереже,

Господь того хто не сміється,

З того хто працею зігнувсь,

Тойді і щастя йому буде,

З гори Чернечої дивлюсь,

Й за вас молюся добрі люде.

28. 10. 2014