Із надр гори дзвенить стрімке джерельце
Із надр гори дзвенить стрімке джерельце,
А в нім блакить води - прозоре скельце.
У сутінні смерек лапате гілля
Від злого ока береже чарунок-зілля.
Громаддя гір зійшлося, мов в аркані,
Схмеліло в танці, ловить сни туманні.
Біжить вода із круч гірських в долину,
У виноградний ізмарагд невпинно лине.
Та лиш торкнеться краю полонини,
Немов роса на сонці, чари гинуть.
Вже не звучить сумний мотив трембіти.
Розвіяв диво подих людських жител.
.gif "{#}")
.gif "{#}")
А тим, які вже не уявляють свого життя без цієї краси, лишається лише насолоджуватися Вашими поезіями і викреслювати в календарику дні до наступної подорожі..gif "{#}")
