18.03.2015 16:19
© Тетяна Чорновіл
Ноктюрн у спалаху
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Тополиння безлисте
Небо хмарне імлисте
На розхитані сутінки рве.
З вечорового блиску
В полум’яну колиску
Стелить сонце руно світлове.
Ніч за хмарами тихо
Сіє зоряну втіху
Крізь загущену тьмяну імлу.
Йду, хоч боязко трохи
Не пізнати дороги
Між страхів шелестких ковилу.
Манить в неба бездонні
Спалах мрій у бутоні
Дивним сном на межі сприйняття.
Засторогу світанку
З рим щемлять наостанку
Ледь відчутні стежки вороття.
Тетяна Чорновіл 
