Тремке чуття весни розквіту
з рубрики / циклу «ТАНКА»
Ніжні паростки
Таїть в завіях зима.
Ти чуєш? Чуєш?...
Знов зайшлися з-під снігу
Лунким розквітом танка.
@ @ @
Струшує на стежину
Іній з зимових віт.
Спішу з квіткою мрії
В твою завчасну весну.
@ @ @
На мою шибку
Білі квіти сипнув мороз.
О, як криштально
Зумів він передати
Твоє зізнання без слів!
@ @ @
Крізь сніг чекання
Нуртує сон півоній
Весну бутонів.
Стрепенеться, відчувши
Відлуння твоїх кроків.
@ @ @
Захурделило…
Заплуталось між вії
Біле пелюстя.
Невже десь за хмарами
Вже відцвітають вишні?
@ @ @
Заглянув місяць
У засніжене вікно
Та й пірнув між хмар.
Поніс мій весняний сон
На твій краєчок неба.
@ @ @
В зимовий холод
По глибоких заметах
Крізь заметілі
Я жду тебе, бо серце
Вповні весняним трунком.
@ @ @
Змерзла зимня ніч
Вгортає туманами
Вогні ліхтарів.
Дай руку, бо згублюся
В туманах твоїх очей.
@ @ @
Заспане сонце
Розлило між снігами
Рожевий холод,
А танка ніжать тремке
Чуття весни розквіту.
