13.11.2010 20:12

-

1700

5 | 7

 © Тетяна Чорновіл

ПРОЩАННЯ З ОСІННЮ

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Листопад, струсивши листя,  

Вітром хилить гілля голе.  

Зблідло сонце променисте,  

Роздає проміння кволе. 

Мряка холодом розверзла  

Небеса важкі імлисті. 

Пані Осінь сильно змерзла 

I сховалась в вогкім листі. 

Вгрілась в листі й засинає,  

Як ведмідь старий в барлогу.  

Листопад спішить-минає, 

Бо Зима йде до порогу.  

З нами, Осене хороша,  

Ще побудь до снігу з неба, 

Бо засипле враз пороша 

Теплі спогади про тебе.