Любо, браття, любо!
Слова, текст пісні «Любо, браття, любо!» Олег Буць
Як у степ широкий, в край Савур-могили
Вигнали броні на сорок тисяч «лошадей»!
І покрилось поле – ой ти, брате милий –
Сотнями розірваних, постріляних людей.
.
Приспів:
Любо, браття, любо, любо, браття, жить!
З нашим отаманом ой, нема коли тужить…
Любо, браття, любо, любо, браття, жить!
З нашим отаманом ой, нема коли тужить…
.
А отаман знає, що сказати має:
Щось про перемогу і про воленьку святу…
А воно й не шкода – шкода тільки брата
Ворогу віддати – автомата-сироту…
.
Приспів…
.
А жона козача взнає та й заплаче,
Потім вийде заміж за живого козака.
А воно й не шкода – шкода тільки волю
Класти в чистім полі, як була уже в руках…
.
Приспів…
.
В золото убрані наші отамани –
Козака ж не завжди вийде в дерево убрать…
А воно й не шкода – хай би тільки вели,
А вони ж, дебелі, все навчені посилать…
.
Приспів…
.
А першую кулю, а першую кулю
Ой, спустить нелегко, значно важче, як надуть…
Мудрістю убраних хочу отаманів,
Що до перемоги в битвах лютих поведуть!
26.03.2015
