Чорний атлас
з рубрики / циклу «Україна. Мандруючи обпаленими сторінками.»
Ти навіщо, скажи мені доле,
Знов на плечі чарівним жінкам,
Одягнула хустини недолі
І тужити направила в храм?
Нехай моляться бідні небоги,
Що ж лишилось їм грішним робить?
Коли ти пов’язала дороги
Чорним атласом траурних літ.
Мерехтять свічечками у храмі,
Заповітнії їх молитви…
Ти навіщо скажи мені доле,
Їм на плечі вдягнула хустки?
Вітри висушать сльози пекучі,
З часом й серце не стане боліть,
Та от горем обпалені душі,
Так довіку і будуть тужить…
17.03.2015
