Мальва Світанкова Запорошені Янголи
Запорошені янголи моляться
Та про щастя людей...(не своє) -
І поштрикані долі не гояться:
Так орлище постійно клює...
Ох, нестерпно!.. Ні жити - спатоньки...
Як востаннє вдихнувши чад -
Замерзають під рев стерв`ятників,
Коли брата хоронить брат.
26.11.2014 17:49 Світлана Рачинська => © |
 Відчутно. Проникливо. З болем. Чудово!!! |
19.11.2014 21:48 © ... |
Дякую, за щирі, небайдужі відгуки! |
19.11.2014 01:18 Якобчук Павло => © |
 Чудово. Дякую Мальво, щирі слова проймають. "Орлище" - втілив все зло і ганьбу. |
18.11.2014 23:19 Тетяна Белімова => © |
 ох, твоя правда, Мальво((( так тяжко на душі. |
18.11.2014 10:36 Деркач Олександр => © |
 Гарно написано... |
17.11.2014 13:37 Сашко Новік => © |
 важко |
17.11.2014 10:22 Ганна Коназюк => © |
 Важко... Вірш чудовий - вдало передала біль!.. |
16.11.2014 19:42 Олена Вишневська => © |
 ......(хвилина мовчання) |