Бузок
Як бузок квітував
В ботанічнім саду
Я кохану чекав,
Цю красу молоду.
Я побачив її
У яскравім вбранні,
А всі нерви мої
Грали пісню весні.
Їй на зустріч побіг,
Крикнув – мила, я тут,
А вона у мій бік:
- Бучу милий, зер гут.
Й засміялась мені,
Я ж її цілував,
У бузку на весні
Палко я обіймав.
По німецькі я їй
Відповісти не міг,
Бо знання ці мої
Прогнав часу батіг.
Наче зграйка пташок,
Пролітали літа
Та ще квітне бузок
На весняні свята.
Ми ж не йдемо туди,
Де буяє весна,
Де лишила сліди
Наша юність чудна.
м. Київ, 29.03.15.
