18.11.2015 14:15
для всіх
148
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Бузок

Як бузок квітував 

В ботанічнім саду 

Я кохану чекав,  

Цю красу молоду. 


Я побачив її 

У яскравім вбранні,  

А всі нерви мої 

Грали пісню весні. 


Їй на зустріч побіг,  

Крикнув – мила, я тут,  

А вона у мій бік: 

- Бучу милий, зер гут. 


Й засміялась мені,  

Я ж її цілував,  

У бузку на весні 

Палко я обіймав. 


По німецькі я їй 

Відповісти не міг,  

Бо знання ці мої 

Прогнав часу батіг. 


Наче зграйка пташок,  

Пролітали літа 

Та ще квітне бузок 

На весняні свята. 


Ми ж не йдемо туди,  

Де буяє весна,  

Де лишила сліди 

Наша юність чудна. 



м. Київ, 29.03.15.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.11.2015 15:56  Каранда Галина => © 

а де це Ви під бузком німкеню знайшли???:)))