Генетика молодості
О боги, навіщо до старості гнете
мільярди життів,
міріади всесвітів?
Світ ухопив хвильову генетику,
як браунінг,
що нервово хапає есесовець.
Немов страхувальний трос альпініста.
Мов круг рятівний, що хапає дівчинка.
Світ крізь науку прямує до істини:
молодість має тривати
вічно!
Все ж, не дарма покоління терпіли
шквал катастроф і апокаліпсис:
зійде, як манна з небес, терапія
грішним, що встигли покаятись.
Лазер – новий інструмент омолодження.
Зиск з ембріонів себе не виправдав.
Б’ються тканини, як люди в лоджіях,
за місце під сонцем.
Наввипередки
хочуть отримати
опромінення,
молодість завоювати реваншем,
юність впустити, як дозу проміле,
що має роки переважити.
Привласнивши, вкравши божественні правила,
немов колоністи – поля з юртами,
люди в клітинні мембрани вправили
пілотні моделі біокомп’ютерів.
В пам’ять клітинну транслюється молодість,
йдуть вітаміни, складні мінерали.
В кайфі усім відбирає мову і
люди стають аморальними.
Війни ведуть – за нові технології.
Гонка озброєнь.
За кількістю лазерів
вкотре – ані переможців, ні лохів.
Противників знову зробили блазнями.
Старість, як бранцева шия – у зашморзі.
Зв’язали, обплутали тіло діодами.
Старість, тебе ув’язнили ні за ́що.
Здійснилася мрія. Чия? – Ідіота.
Дарма із безсмертям та перенаселенням
воюють війська пандемій та вірусів.
І в небі гігантська грибниця міцелію –
одна нагадає про те, в що не віриться:
життя – волосинка на кінчику нитки,
тендітна, вразлива, крихка субстанція.
І марно розв’язку воліють змінити
неда́лекоглядні
повстанці...
© Кучеренко Олександр
