Лелека
авторська пісня
Кружляв лелека білий над селом,
Бо він гніздиться тільки там, де люди.
Домівку, що була його гніздом,
Шукав він довго з висоти, повсюди.
Сплюндрована, обпалена земля.
Чорніють хат, покинутих, зіниці.
Осиротілі ріки і поля
Побачила осиротіла птиця.
Серед ції страшної німоти
Бринів згори несамовитий клекіт!
Де спалені дерева, мов хрести,
Гукав сім`ю, покинутий лелека.
Згорьований, самотній, білий птах
Присів на дах із посивілим пір`ям.
Дідусь старенький з патичком в руках
Дивився мовчки на своє подвір`я...
Омріяний, оспіваний в піснях,
Лелечий край, де верби похилились,
Щоночі сниться у бентежних снах
Лелекам, що безхатьками лишились.
Зневірившись в далекій чужині,
Забувши про смертельну небезпеку,
Хоча б померти на своїй землі
Летять додому люди, мов лелеки...
