Плачу
Кривавою росою вкрились луки,
Пташині крики стогоном гули...
Це янголи ридали від розпуки,
Що вберегти від смерті не змогли.
Ще зовсім юні - їм би жити й жити!
За що таку заплачено ціну?!
Лежать в пилюці при дорозі діти -
Дорослі хлопчики, що грали у війну.
Здригнулася від болю Україна -
Це вже межа остання - рубікон!
А мати знову набирає сина:
- Не чує...Мабуть, вимкнув телефон...
