16.04.2015 08:20
for all
331 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Олена Лоза

Плачу

Кривавою росою вкрились луки, 

Пташині крики стогоном гули...

Це янголи ридали від розпуки, 

Що вберегти від смерті не змогли.

Ще зовсім юні - їм би жити й жити!

За що таку заплачено ціну?!

Лежать в пилюці при дорозі діти -

Дорослі хлопчики, що грали у війну.

Здригнулася від болю Україна -

Це вже межа остання - рубікон!


А мати знову набирає сина:

- Не чує...Мабуть, вимкнув телефон...

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.04.2015 19:24  © ... => Ольга Моцебекер 

Болить кожній матері, яка знає, що це таке - втратити дитину. Мені теж болить, бо маю трьох синів і кожну хвилину думаю про кожного з них. Дякую за відгук. 

 27.04.2015 09:48  Ольга Моцебекер => © 

Біль крізь рядочки, біль нашого часу. Вдалося добре передати тінь війни. Важко читати такі вірші нині, але вони передають правду життя.