Подих
Повітря! Бракує повітря!
Високо здійнялися гори.
Ковтнути прозорості подих,
Розріджений спалах до волі.
Його відбиття мерехтливе
Заповнить грудей порожнечу.
Химерний закований келих
Не втримають жадібні руки.
Веде, наче зоряним шляхом,
Що знаємо ми як Чумацький.
Чи чути той піковий подих?
То шепіт небесної Ліри.
