Андрій Гагін Одного вечора...
В кутку димчатим павуком
сховався вечір.
Спіймає все у свій полон,
звичайні речі.
І десь бринить струна вітрів,
шукає тишу,
А день рядки про світлий час
уже допише.
Блукають роздуми-крапки,
нагряне втома -
І в цьому є просте життя,
нарешті вдома.
7.04.2015
21.04.2015 08:09 Соломія Мельник => © |
 Вдумливі блукання простим життям, власне, навіяли на дещо інший вектор роздумів-крапок: що втома-вдома...чи не від неї сховався вечір у звичних речах, як-то павук у закутках наших домівок, шукаючи тиші від нас самих? |
20.04.2015 12:31 Тетяна Чорновіл => © |
 Зворушливе відчуття, що нарешті вдома! Гарно! |
20.04.2015 08:16 Каранда Галина => © |
 дуже сподобалося! і розмір, і димчатий павук, і - особливо - "нарешті вдома"
|
20.04.2015 08:16 Тетяна Белімова => © |
 Мудро. Життєво. |
20.04.2015 06:17 Деркач Олександр => © |
 Чудово |