30.04.2015 03:20
для всіх
167
    
  - | 9  
 © Серго Сокольник

Событие

Снова событие в нашей судьбе. 

Снова себя подарю я тебе. 

Сколько препятствий придется пройти 

Нам на пути... 


Звездный покров овивает балкон. 

Снова мы вместе. И это не сон. 

Сквозь эзотерики ночи предел 

Я прилетел. 


Здравствуй, любимая! Пусть впереди 

Ждут нас разлуки косые дожди. 

Руки подставь в этой ночи родник. 

Сказочный миг 


Мы не подарим лихим временам. 

Нет. Я тебя никому не отдам. 

Выпьем по капле напиток до дна 

Нашего сна. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.05.2015 01:04  © ... => Тетяна Белімова 

Таня. "Не судите, да не судимы будете". А вещь- зарисовка, имеет адресата. Вопрос- вот Вы позиционируете себя (читал тут...) не поэтессой. И тут же (со злостью, а вот логики я тут не вижу никакой) производите оценку. Я бы так никогда не сделал. А уж если... Знаете, в армии Фридриха Великого, и далее во многих армиях мира начальник не имеет права в тот же день выносить решение относительно наказания за проступок подчиненного.Только на следующий день. Делается это для поддержания авторитета командования, чтобы впоследствии никто не мог упрекнуть за принятие опрометчивого решения, которое уже нельзя изменить впоследствии. А Вы поступаете именно так. Жаль.

 01.05.2015 00:07  Богдан Чернігівський => Тетяна Белімова 

Ви так НІЧОГО і не зрозуміли... Жаль. Видно, мама в дитинстві вам інші істини провіщала. 

Повірте, я знаю людей, яким краще зовсім не друкуватися. І Сокольник до них ніякого відношення не має. Він цікавий і різноплановий. Його ЧИТАЮТЬ. І в тому числі - ваші подруги, що є на цьому сайті, і на іншому. І ще багато хто.

А є такі, справді, "автори", що читаєш з відразою. Чи такі, що зовсім нецікаві. Ну зовсім. Ніякі. Бліді. 

Вибачте, що загаяв ваш час. Ми з вами - як 2 берега. А між нами - туман. Добраніч! 

 30.04.2015 21:11  Богдан Чернігівський => Тетяна Белімова 

Пані Тетяно, мені теж дуже приємно, що ви не образилися, коли я поставив Ваші рядочки поряд з рядочками Пушкіна. ))) Це природньо, що і великі, і всілякі інші поети римують простими римами, і складними. (Помітьте - я сказав ПРОСТИМИ, а не ПРИМІТИВНИМИ, бо це образливе слово)
По-друге. Я читав ваш, і не тільки ваш відгук на попередню публікацію. КОГО мав на увазі автор Сокольник, думаю відомо тільки йому. Але мені не здається, що це ХТОСЬ із ваших, чи з моїх друзів (не думаю, що ви вважаєте своїм другом когось, хто назвався Першим). І взагалі, це може бути ХТОСЬ з іншого сайту (де я спілкуюся з Сергієм), де цей самий вірш теж виставлений. Чому ви раптом почали примірювати його до своїх друзів? Чому не сприйняли його як посилання до ГІПОТЕТИЧНОГО опонента?
По-третє. Мене мама ще з дитинства вчила : "Якщо сперечаєшся, дитино, сперечайся ТУТ І ЗАРАЗ. Тільки на ЦЮ КОНКРЕТНУ ТЕМУ. Тільки З ЦЬОГО ПРИВОДУ. НЕ ЗАЧІПАЙ ІНШИХ ТЕМ." Отже, і сперечатися треба було продовжувати НА ТОМУ ТВОРІ, ЩО НЕ СПОДОБАВСЯ.
І не зачіпати інших творів, що в цілому цілком пристойні. Така моя особиста думка.
З повагою - Богдан

 30.04.2015 17:04  Богдан Чернігівський => Тетяна Белімова 

О, як давно я тут не був! Привіт, друже Сокольнику, доброго дня, п. Тетяно!
Мушу сказати, що критикуєте ви тут упереджено. Я навмисне пройшовся по деяких віршах сучасних авторів. Не буду вказувати авторства - не в тому ж суть? Я про "примітивність" рим. Цим "грішать" навіть "великі" :
************
Пустое вы сердечным ты
Она, обмолвясь, заменила
И все счастливые мечты
В душе влюбленной возбудила.
***************
ты - мечты.... заменила - возбудила... ПРИМІТИВ???
****************
Розгулялась із квітнем веснонька,
Сотні сонць посміхнулись їм:
Мати-й-мачуха луг дрібнесенько
Вкрила цвітом для них своїм.
*******************
Бойовику з Чечні чи з-під Уралу!
(тебе у морзі не впізнає мати!)
За що до праотців пішов так рано?
У вічності вже постелився спати?
...Твій батальйон «Восток» – це Сходу сором!!!
І цю ганьбу повік не подолати!
Рушаєш в цинковій труні додому?
Для найманців – «обычная расплата»!
*********************
Уралу - рано; мати - спати
сором - додому?; подолати - расплата
*********************
У всіх таке є, як бачите. Треба або судити об"єктивно, або дотримуватися принципу :
Цитата из Евангелия (Матф., 7, 1-2): "Не судите, да не судимы будете. Ибо каким судом судите, таким будете судимы; и какою мерою мерите, такою и вам будут мерить".
********************
Помиріться, друзі мої, бо творчість - вона на те і творчість, щоб кожен міг висловлюватися так, як іде від його душі. Має право.