Перед дощем травневий ранок...
Перед дощем травневий ранок
Світ зав*язав у сіренький мішок.
І запах кави на сніданок,
Зарано розбудив дзвінок.
Дрімати звично по дорозі,
І пасажирів сонна метушня.
Всі якось так мовчазно схожі
Одне на одного зрання.
Щось не розвиднюється сірість
Зав*язані в мішку своїх проблем,
А швидше б у безхмарну свіжість,
Так сірість ми переживем.
