Двірний Сергій СонЯ
Ясниться сонцем син в колисці,
Я сниться сину в сні:
Снуються кола несусвітні,
Синь колихається на дні…
Я сина спить в колисці сонця,
У сині кола дні снує,
Сновига сни пересипає,
Колишнє заколисує.
Мов сніп на сонці син ясніє,
Колють синь снів колоски,
Колодязь я дні сницарюють,
В колисці дна, синочок, спи…
21.05.2015 09:15 Каранда Галина => © |
 сницарюють - ледве розшифрувала))))) Дуже цікаво! Люблю такі експерименти. Хоча читалося важко)) та сподобалося. Головне, щоб нікого не примусили напам"ять це вчити) |
20.05.2015 21:01 Тетяна Белімова => © |
 Гарні звукоряди)) Сподобалася гра слів і обігрування значень. Не знаю, чи Вам відома "Колискова" Майка Йогансена: "Моє, моєньке миле, ясне-мі Спи, золотава вовно, Летить-леліє літень в ви-со-ті, Кімната весен повна. Сотайтесь со-не сот-ні сніжні дні, Одчиниш двері - літо. Сичить і сіє січень по вік-ні, Дні в місячнеє сито. Коли б не ко-ні ні-ж-ні і смут-ні, Тебе б не по-не-сли в осонні, Спи, синку мій тоненький, на ясній, На соняшній долині". 1926. |
20.05.2015 20:49 Світлана Рачинська => © |
 Майстерно! Важко повірити, що писав чоловік. Дуже гарно обігране "с". "Скрапають в синь хмарі сезонні, Колосять сни казками соні..." ) Моє чудово! |