06.05.2015 13:57

для всіх

122

3 | 3

 © Двірний Сергій

Вірш

Зробишся як зойк, 

мов злодій на порозі, 

неначе павутиння на вітру…

Навшпиньки, 

тягнешся угору, 

аж лопається час, 

і простір – витончений лід…

Ламкими пальцями, 

над білизною паперу, 

мов кому ручку занесеш…

На кроквах літер ловиш рівновагу, 

аж доки не впадеш, 

провалишся, 

у вірш…