Тенета
Облудами біле, облудами
Оплутане тіло, оплутане.
Неначе налякана горлиця
Тремтливо пручається- горнеться...
Воно восьмилапо-залапає-
Не лізь із казенною лапою!..
Як солодко гинути кволою!
Прижмуся до тебе я голою...
Як крівця сиропом стіка
З розбещених вуст... павука
Як солодко тану, як солодко,
Цукеркою... медом...чи солодом...
І знаю я... марю я з трепетом-
Уже не дзижчать над котлетами...
Мене восьмилапо заплутає
Тенетами сЕрденько... Путами...
Так спрагло цілуючи... Милая,
Забудь що у тебе ці крила є...
Забудь про котлети з тефтельками...
І пальці липкі з карамельками...
Тому що настала хвилина
Кохання... Двобій... Павутина...
Ти пульс мій збентежений слухай!
Моя!... Найвродливіша... Муха...
А може, це тільки ввижається Вам,
Мадам?
І дихати Вам заважають тенета...
Корсету?
А може, бажання проникненням в тіло-
Грішило?
І стрази так сяють із-під ``балаклави``
Уяви...
...так ніжно вслухався в дзижчання останнього звук
Павук...
І МУСІ поблідлій... німій... бездиханній
В екстазі кохання,
Захоплено шепотів:
-Любив!....
І кров, як отруту, допив...
