Він моє світло
Я довго йшла, не знаючи куди
Брела тенетами людської павутині
Пливла човном, а човен без весла,
Супроти течії не опиралась в плинні.
Я б й не помітила в своїм житті Христа
Якби не хрест між небом і землею
Між нами відстань довгою була
Мій егоїзм і був тою межею.
А з Ним усе інакше, Він – життя
Він може замінити всі планети
Він моє світло, я ж натомість мла
І за любов не просить він монети.
Ось я Ісусе, плачу і сміюсь
Ти знаєш, що тобі я завжди рада
Мій гріх тебе вже скривдив, я боюсь
Що такий злочин називають зрада.
Я знову падаю, цим світом важко йти
Пробач мене, була не обережна
Я повернулась, за спиною ти
Невже твоя любов таки безмежна.